Амікацин

Амікацин

Амикацин: инструкция по применению, цена, отзывы, аналоги уколов Амикацин

Амікацин являє собою антибактеріальний лікарський засіб. Основна діюча речовина препарату (амікацину сульфат) відноситься до групи антибіотиків – аміноглікозиди. Амікацин активний відносно більшості бактерій, що є збудниками інфекційних захворювань.

Форма випуску та склад

Амікацин випускається у формі розчину для ін’єкцій в ампулах по 4 мл і порошку для приготування розчину у флаконах. Ампули розфасовані в контурній чарунковій упаковці, яка містить 5 або 10 ампул розчину. В одній картонній пачці може бути 1 або 2 контурні чарункові упаковки з відповідною кількістю ампул (5 і 10 штук).

Порошок для приготування розчину випускається у флаконах. Одна картонна пачка може містити 1, 5 або 10 флаконів.

Основною діючою речовиною препарату є амікацину сульфат. Його кількість становить 250 мг в 1 мл розчину. Також до нього входять допоміжні речовини:

  • Цитрат натрію для ін’єкцій.
  • Сірчана кислота розведена.
  • Дисульфит натрію.
  • Вода для ін’єкцій.

У флаконі амікацину сульфат може міститися в декількох дозуваннях – 250, 500 і 1000 мг. Різну кількість ампул або флаконів у картонних упаковках дає можливість зручного застосування препарату залежно від призначеного курсу лікування і дозування.

Фармакологічна дія

Амікацин є антибіотиком фармакологічної групи аміноглікозиди III покоління. Він чинить бактеріостатичну дію (знищує бактеріальні клітини) щодо широкого спектра різних бактерій. Знищення бактеріальної клітини відбувається за рахунок зв’язування з 30S субодиницею рибосоми і порушення процесу реплікації білкових молекул, що призводить до загибелі бактеріальної клітини. Амікацин активний відносно таких груп бактерій:

  • Грамнегативні бактерії (за Грамом забарвлюються в рожевий колір) – Salmonella spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp., Pseudomonas aeruginosa, Shigella spp., Serratia spp., Providencia stuartii.
  • Грампозитивні бактерії (за Грамом забарвлюються у фіолетовий колір) – Staphylococcus spp. і деякі штами Streptococcus pneumoniae.

Препарат не чинить бактерицидну дію на анаеробні мікроорганізми (бактерії, які можуть рости і розмножуватися тільки в умовах відсутності кисню). Амікацин є ефективним до стійких бактерій по відношенню до інших антибіотиків (пеніцилліностійкі штами мікроорганізмів).

Після внутрішньом’язового введення діюча речовина швидко всмоктується в кров і розподіляється в організмі (10-15 хвилин). Вільно проникає через гематоенцефалічний бар’єр, плаценту (проникає в організм плода під час вагітності), потрапляє в грудне молоко. З організму амікацину сульфат виводиться в незміненому вигляді. Період напіввиведення (час, протягом якого з організму виводиться половина від усієї концентрації діючої речовини) становить 3 години.

Показання до застосування

Основними показаннями для використання Амікацину є важкі інфекційні захворювання, викликані грамнегативними бактеріями (особливо у разі наявності у них стійкості до інших антибіотиків). До таких захворювань належать:

  • Інфекційні процеси в органах дихальної системи – пневмонія (запалення легенів), бактеріальний бронхіт, абсцес легенів (формування легеневої тканини обмеженою порожнини, заповненої гноєм), емпієма плеври (скупчення гною в плевральній порожнині).
  • Сепсис – інфекційний процес з наявністю в крові патогенних бактерій з їх активним ростом і розмноженням.
  • Бактеріальний ендокардит – інфекційний процес (часто гнійний) внутрішньої оболонки серця (эндокард).
  • Інфекційний процес у головному мозку – енцефаліт, менінгоенцефаліт, менінгіт.
  • Патологічний бактеріальний процес в органах черевної порожнини, в тому числі перитоніт.
  • Інфекції шкіри, підшкірної клітковини та м’яких тканин – абсцеси, флегмона, гангренозные процеси, пролежні з некрозом, опіки.
  • Патологія печінки і жовчовивідних шляхів – абсцес печінки, клітковини, холецистит, емпіема жовчного міхура.
  • Інфекційні процеси у сечовидільної та статевої системи – пієлонефрит, уретрит, цистит з частим розвитком гнійних ускладнень.
  • Рани, післяопераційні інфекційні ускладнення.
  • Інфекції кісток (остеомієліт) і суглобів (гнійні артрити).

Перед застосуванням Амікацину, бажано лабораторне визначення чутливості збудника до цього антибіотика.

Протипоказання до застосування

Використання амікацину протипоказано у таких випадках:

  • Алергічні реакції, індивідуальна чутливість до амікацину сульфату або будь-яких допоміжних речовин препарату.
  • Захворювання внутрішнього вуха, які супроводжуються запаленням слухового нерва – амікацину сульфат у цьому випадку може призвести до токсичного ураження нерва з погіршенням чи втратою слуху.
  • Тяжка патологія чення або нирок, що супроводжується їх функціональною недостатністю.
  • Вагітність на будь-якому терміні.

Визначення наявності протипоказань проводиться до початку застосування Амікацину.

Спосіб застосування і дозування

Амікацин є парентеральної формою лікарського засобу. Його вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Порошок перед введенням розчиняють у 2-3 мл води для ін’єкцій. Виконання ін’єкції виконується з дотриманням правил асептики антисептики для запобігання інфікування місця уколу. Дозування препарату визначається видом інфекційного процесу, його локалізацією в організмі і тяжкістю перебігу. Стандартна доза для дорослих і дітей віком від одного місяця становить 5 мг/кг маси тіла, які вводяться 3 рази в день. Також можливе введення 7,5 мг/кг маси тіла 2 рази на день (добова доза 15 мг). Курс лікування становить в середньому 10 днів. Курсова доза препарату не повинна перевищувати 15 р.

Побічні ефекти

Амікацину сульфат або допоміжні компоненти препарату після надходження в організм можуть призводити до розвитку ряду побічних ефектів:

  • Алергічні реакції – ступінь вираженості може бути різна, від висипу і свербежу шкіри до анафілактичного шоку (розвиток поліорганної недостатності на тлі зниження системного артеріального тиску). Також варіантом алергічної реакції може бути кропив’янка (висип і невелика набряклість шкіри, що нагадують опік кропивою) набряк Квінке (виражений локалізований набряк шкіри і підшкірної клітковини, переважно в області обличчя або статевих органів).
  • Побічні ефекти з боку органів травної системи – підвищення рівня печінкових ферментів у крові (АЛТ, АСТ), що вказує на руйнування гепатоцитів (клітини печінки), збільшення концентрації білірубіну в крові, нудота і блювота.
  • Негативні реакції з боку системи кровотворення – лейкопенія (зменшення кількості лейкоцитів), анемія (зниження рівня гемоглобіну і кількості еритроцитів), тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів).
  • Зміни у сечовидільній системі – альбумінурія (поява білка в сечі), мікрогематурія (поява незначної кількості крові в сечі), розвиток ниркової недостатності.

Розвиток одного їх побічних ефектів вимагає відміни препарату і подальшого проведення симптоматичної терапії.

Передозування

Перевищення допустимої дози при введенні Амікацину може призвести до розвитку таких патологічних реакцій організму:

  • Атаксія, порушення координації, що проявляється в зміні ходи (хитка хода).
  • Дзвін у вухах, різке зниження гостроти слуху аж до його повної втрати.
  • Виражене запаморочення.
  • Розлад сечовипускання.
  • Спрага, нудота і блювота.
  • Порушення дихання, задишка.

Лікування передозування проводиться в умовах палати інтенсивної терапії. Для якнайшвидшого виведення Амікацину з організму проводиться гемодіаліз (апаратне очищення крові) і симптоматична терапія.

Особливі вказівки

Використання препарату можливе тільки за призначенням та під контролем лікаря з обов’язковим урахуванням особливих вказівок:

  • Новонародженим та дітям віком до 1 місяця введення препарату проводиться тільки за суворими медичними показаннями у дозі 10 мг/кг маси тіла, яка розбивається на 10 діб.
  • У разі відсутності терапевтичного ефекту через 48-72 години від початку терапії, необхідно вирішення питання про заміну антибіотика або тактики лікування інфекційної патології.
  • З іншими лікарськими засобами Амікацин застосовують з великою обережністю з постійним моніторингом функціональної активності печінки, нирок і центральної нервової системи.
  • З особливою обережністю Амікацин використовується у людей з міастенією (м’язова слабкість) та паркінсонізм.

Амікацин в аптеках відпускається тільки за рецептом лікаря.

Умови і терміни зберігання

Термін придатності Амікацину становить 3 роки. Зберігати його необхідно в темному, сухому, прохолодному місці, недоступному для дітей. Температура повітря – не більше +25° С.

Аналоги Амікацину

Препаратами, в яких діючою речовиною є амікацину сульфат, є – Амбиотик, Лорикацин, Флекселит.

Ціни на Амікацин

 



Источник: knigamedika.in.ua


Добавить комментарий